22 жовтня 2015

ЕНЕРГОЗБЕРЕЖЕННЯ - НЕВІД'ЄМНА ЧАТИНА СТАЛОГО РОЗВИТКУ СЕЛА

Новітні енергозберігаючі системи, якими активно користуються у всьому світі, значно економлять використання електроенергії як у містах, так і в селах. Їх використання – це значна економія коштів та енергетичних потужностей. Втілюючи ідею створення та розвитку агро-рекреаційних кластерів, де одним із невідємним елементом є енергозбереження, представники Асоціації індустрії гостинності України вкотре переконалися, що енергетична проблема нині є гострим та болючим питанням на селі. І одним із дієвих шляхів його вирішення є використання сучасних енергоресурсів.

Під час розширеного засідання з питань інвестиційного клімату та підтримки підприємницької діяльності у Київській області, яке відбулося сьогодні, 22 жовтня 2015 р., представник американської компанії “GESS” Шон Лі зазначив:


«Системами енергозберігання активно користуються в усіх країнах світу. Окрім, нажаль, України. Запам’ятайте, що ціни на електроенергію завжди зростатимуть, а її кількість - зменшуватиметься».

ТОВ “ГЕСС Консалтинг Україна” (український підрозділ американської компанії “GESS”) працює в Україні впродовж 3 років, досліджуючи ситуацію в енергетичній сфері та розробляючи проекти для державного та приватного секторів економіки. Вирішують проблеми енергозатратності представники компанії шляхом використання частотних перетворювачів, сонячних батарей та біологічної сировини. 

 «В Америці ми мали такі самі проблеми енергозбереження, як і в Україні. І першим нашим завданням було - забезпечити зниження її споживання. Ми вже пройшли цей шлях і хочемо втілити ці ідеї в Україні. Завдяки нашим системам, зменшення використання електроенергії сягає 50%. Тепер ми шукаємо тих, кому цікавий наш досвід і ХТО хоче реалізовувати такі проекти на Україні», - додав Шон Лі. 


«Агро-рекреаційні кластери - це шлях сталого розвитку сільських територій, де енергозбереження є невід’ємною його частиною. У нас є бажання співпрацювати із представниками компанії “GESS” в цьому напрямі. Тим паче, що вже маємо напрацьовану базу тих, хто хоче впроваджувати такі системи енергоекономії», - зазначив Андрій Стефанович, заступник голови правлінння Асоціації індустрії гостинності України.

21 жовтня 2015

НА ЩО ВПЛИНУВ ЛІТНІЙ ТУРСЕЗОН В КАРПАТАХ. РОБИМО ВИСНОВКИ

Цьогорічний туристичний сезон довів, що українці люблять і хочуть відпочивати, не дивлячись на всі економічні та соціальні труднощі. Багато тих, хто вже звик проводити літні відпустки у Європі, переорієнтувалися на вітчизняні туристичні маршрути.
 
Великим попитом, як це не дивно, користувалися Карпати. Всі ми звикли, що відпочинок в горах – це лижі, сауна, багато снігу і горнятко з запашним глінтвейном. Але літо-2015 довело, що Карпати – це повноцінний, цілорічний курорт. 

Місцеві власники готелів не розчарували навіть найвибагливіших туристів, які вже звикли до високого європейського рівня сервісу. На території багатьох готелів побудовані басейни, літні тераси для барбекю, дитячі майданчики та неймовірна кількість варіантів для активного відпочинку. 

 «Саме ця категорія туристів, які вже протягом кількох років звикли відпочивати закордоном, змушують підприємців та власників баз відпочинку підвищувати рівень сервісу. Люди звикли до комфорту та європейського рівня умов. Тож це підштовхує місцевих підвищувати кваліфікацію персоналу, будувати нові якісні готелі, розширювати інфраструктуру та відповідати високим вимогам», - розповіла представник одного з місцевих готелів Надія. 

До речі, українські Карпати стають улюбленим місцем відпочинку також для закордонних гостей. Цьогоріч, окрім української, можна було почути німецьку, французьку, англійську та інші мови серед відпочиваючих. Для іноземних гостей місцеві ціни значно дешевші за європейські, не дивлячись на те, що готелі вищого класу підняли ціни на 50-60%. Ціни на проживання в готелях середнього рівня зросли в середньому на 20-30% у порівнянні з минулими роками. 

Місцеві бізнесмени та представники туристичної сфери прогнозують, що в наступному році такий самий підвищений інтерес до відпочинку в горах у туристів не зміниться. Тому це стимул для розбудови ще якіснішого та ширшого асортименту видів відпочинку та туристичних баз високого класу. 

«Екскурсійна програма також стала різноманітніше. Окрім звичних та популярних Львова та Кам'янець-Подільського, маршрути доповнилися відвідинами Чернівців, малих міст Буковини та Тернопільщини», - зазначив представник екскурсійного агентства Олексій. 

Найпоказовішим прикладом відпочинку «зима-літо» став курорт Буковель. Окрім звичного гірськолижного він з упевненістю довів, що є повноцінним літнім курортом і може конкурувати із морським відпочинком. Тут і басейни, і місця для сонячних процедур, бари, дискотеки і головне – високий рівень сервісу. 

«З упевненістю можу сказати, що відпочинок тут нічим не поступається відпочинку на морі, при цьому тут, при бажанні, можна відпочити набагато бюджетніше. Гори є багато де в Україні, не тільки на Буковелі, скажете ви, навіщо їхати саме сюди? Я скажу так, ще кілька років тому, я теж віддавав перевагу іншим місцям в Карпатах в якості літнього відпочинку, але ось уже близько 5 років я зупиняюся тільки тут, в першу чергу, завдяки розвиненій інфраструктурі та сервісу», - поділився враженнями відпочиваючий Іван. 

 Яким стане сезон для зимових Карпат - дізнаємося вже незабаром. Але той факт, що більшість місць на зимові канікули вже заброньовані - говорить про те, що популярність гірського відпочинку зростає.

КОБЛЕВЕ ЯК ЗАГАЛЬНОНАЦІОНАЛЬНИЙ ТУРИСТИЧНИЙ «ПІЛОТ»

Одне з головних завдань Асоціації індустрії гостинності України (АІГУ) - проектування курортів місцевого значення.

В рамках цієї роботи АІГУ спільно з Мінагрополітики України створює умови для розвитку агро-рекреаційних кластерів на сільських територіях. Позиція при цьому одна - природні, лікувальні, історичні та гуманітарні ресурси необхідно використовувати, а туристичну сферу в цілому просувати як, насамперед, економічну категорію. 

Українське законодавство визначає два види курортів: державного та місцевого значення. Отримання статусу Держкурорту - справа не з простих. Законодавець доклав чимало зусиль, щоб розтягнути і максимально ускладнити цю процедуру. На щастя з набуттям статусу курорту місцевого значенням все набагато простіше - тут достатньо рішення облради. Проектування та створення саме таких зон - найважливіший стимул сталого розвитку сільських територій, крок до відродження баз реабілітації та оздоровлення населення. Зараз такі установи або працюють сезонно, або давно перепрофільовані … або ж не працюють зовсім. 

З початку 2015 року АІГУ уклала вже десятки відповідних договорів з органами місцевої влади. Наприклад, з Херсонською ОДА домовилися разом розвивати курорт Лазурне, з керівництвом Новосанжарської міськадміністрації Полтавській області - допомогти з розробкою техніко-економічного обґрунтування, із Миколаївської ОДА - супроводжувати проектування курорту Коблево. 

Останній приклад найбільш показовий. З ініціативи селищної ради та його голови Володимира Панича, ще в червні цього року сесія схвалила рішення про підготовку документів з проектування курорту місцевого значення Коблево. Перший звіт про виконану роботу був готовий 16 жовтня. Протягом цього часу проект жодного разу не поклали «в стіл». Адже він може позитивно вплинути на соціально-економічне життя всього Березанського району! 


Наступним кроком мають стати масштабні громадські слухання за участю максимально широкого кола громадських працівників і бізнесменів. Адже саме громаді визначати майбутнє Коблево і втілювати його в життя. Зі свого боку АІГУ на розсуд громадськості пропонує два варіанти - створення грязьового і кліматичного SPA-курорту або ж курорту для сімейного відпочинку на будь-який гаманець. Після прийняття рішення реалізація проекту буде залежати лише від «зеленого світла» з боку Миколаївської облради. 

Статус курорту місцевого значення - це, насамперед, нова філософія освоєння територій, в основі якої гуманітарний розвиток та охорона навколишнього середовища. Це перспективний механізм стимулювання підприємницької ініціативи на селі і реальна децентралізація влади. Коли громади самі розпоряджаються територіями і готові нести за це відповідальність. 

Крім того, це майданчик для державно-приватного партнерства та залучення інвестицій, у тому числі в розвиток рекреації та оздоровлення українців. Практика показує, що найчастіше інтерес інвестора і готовність взятися за проект багато в чому залежить від ініціативності та відкритості місцевої влади. Адже ніхто не готовий вкладати в хабарі і відкати. За підтримки з боку влади та місцевого населення Коблево може стати пілотним проектом з розвитку сільського туризму та загальнонаціональним каталізатором для підприємництва на селі.

19 жовтня 2015

АІГУ ВИКОРИСТОВУЄ У СТВОРЕННІ КУРОРТУ КОБЛЕВЕ НОВІТНІ ГЕОІНФОРМАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ

Про цілісний підхід до створення майбутнього курорту Коблеве, турбуючись про збереження всієї екосистеми території, розповідав заступник голови правління Асоціації індустрії гостинності України (АІГУ) Андрій Стефанович під час засідання координаційної ради з туризму 16 жовтня 2015 р. 

Серед присутніх були представники члени ради регіонального розвитку Миколаївської області, члени ради з питань розвитку туризму та рекреаційно-курортної діяльності при облдержадміністрації, голова Коблівської сільської ради та ін. Про розвиток зони відпочинку «Коблеве» присутнім розповіли Андрій Стефанович, заступник голови правління АІГУ та Володимир Панич, Коблівський сільський голова. 

«Створюючи майбутній курорт Коблеве, ми орієнтуємося на дві основні концепції його розвитку: агро-рекреаційний кластер та екологічний каркас території. Агро-рекреаційний кластер передбачає синергію місцевих виробників, фермерів та підприємців, власників баз відпочинку та історико-культурний потенціал місцевості. Що стосується екологічного каркасу – тут маємо на увазі застосування надсучасних геоінформаційних (ГІС) технологій при створенні функціональних зон курорту», - розповів Андрій Стефанович

Екологічний каркас має на меті створення такої інфраструктури, яка б підтримувала та зберігала екологічну стабільність не лише території смт Коблеве, а й всього Причорноморського узбережжя Миколаївської області. Тут будуть враховані індивідуальні екосистеми всієї місцевості. 

«Такий сучасний підхід дасть можливість залучення до співпраці європейські міжнародні гранти та організації, які зацікавленні у збереженні екосистеми Чорного моря. Тож Коблеве має потужний потенціал, і в майбутньому стане прикладом створення одного з найкращих українських курортів», - додав заступник голови правління АІГУ.

Також під час цієї зустрічі були прийняті рішення щодо концепції розвитку курорту Коблеве за статусом курорт місцевого значення, створення нового туристичного бренду та туристичного інформаційного порталу Миколаївської області. 

Підсумком засідання було прийняте спільне рішення про наступну зустріч, де обговорюватимуть подальше майбутнє курорту Коблеве. 




15 жовтня 2015

КОБЛЕВЕ – КУРОРТ МАЙБУТНЬОГО!

Приморський «SPA-курорт» чи бюджетний курорт сімейного відпочинку – дві концепції розвитку смт Коблеве, що на Миколаївщині, вже завтра, 12 жовтня 2015 року презентує заступник голови правління Асоціації індустрії гостинності України Андрій Стефанович під час громадського слухання. 

«На слуханні Коблевської сільської ради, де будуть присутні представники Обласної державної адміністрації, місцеві підприємці туристичної сфери та представники громадських організацій, я презентуватиму дві концепції розвитку для Коблеве. Створення такого курорту стане пілотним проектом для економічного розвитку не лише смт Коблеве, а й усього приморського узбережжя Миколаївської області», - розвповів Андрій Стефанович

Перша концепція полягатиме у створенні грязьового і кліматичного приморського курорту із позиціонуванням «SPA курорт». 


Реалізація цього проекту передбачає будівництво нових курортно-рекреаційних установ та цілорічне функціонування курорту («4 сезони»). 

 
Окрім того, в Коблеве вже наявний досить значний сегмент курортно-рекреаційних закладів, що придатний до переходу в категорію SPA закладів із незначними капіталовкладеннями (курортні готелі й пансіонати). 

Також завдяки популярному в усьому світі виду відпочинку SPA-курорт, Коблеве має можливість виходу на міжнародний туристичний ринок. 

Друга концепція полягає у створенні кліматичного приморського курорту з позиціонуванням «бюджетний сімейний відпочинок». 

Ця альтернатива орієнтована на найбільший сегмент українських туристів: сім’ї з дітьми від дошкільного до старшого шкільного віку. 

Крім того створення такого курорту не передбачає різкого зміну іміджу Коблеве, тому витрати на позиціонування курорту будуть незначними. 

Серед переваг цієї концепції можна виділити також її реалізацію на базі вже існуючої інфраструктури розміщення і розваг. Де основні «союзники» - пансіонати і бази відпочинку рівню «комфорт», тобто більша частина закладів розміщення. 


РОЗВИВИТОК СІЛЬСЬКОГО ЗЕЛЕНОГО ТУРИЗМУ ЗАЛЕЖИТЬ ВІД ЯКОСТІ ЖИТТЯ НА СЕЛІ

Розвиток сільського зеленого туризму в Україні можливий за умов сталого розвитку сільських територій. Говорячи про створення агро-рекреаційних кластерів, як можливість заробітку для селянина, маємо на увазі також розвиток всієї сільської території. Якщо село без доріг та належної інфраструктури, то селянину важко самотужки заохочувати туристів відвідати його садибу. Адже перше, що зупиняє туристів – це неможливість елементарно доїхати до села через відсутність нормальних доріг.

Складне повсякденне життя сільської громади породжує відсутність інтересу в селянина розпочинати діяльність у сільському зеленому туризмі. Підвищення комунальних тарифів на газ та електрику змушує сільських мешканців економити практично на всьому, а особливо на опаленні своїх домівок. 

Таку проблему у розвинених країнах світу вирішують шляхом енергонезалежності територій. Тобто, сільська громада на чолі із сільським головою приймають рішення бути енергетично незалежними і самим виробляти та постачати тепло в свої оселі. Це не лише зручніше, а головне – значно дешевше та ефективніше для мешканців тієї чи іншої території. 

Ідеї модернізації енергетичної інфраструктури та програми діючих інвестиційних проектів в Україні, висловив директор з операційної діяльності ТОВ "ГЕСС консалтінг Україна" Шон Лі під час економічного форуму "Інвестиції та інновації – стратегічний розвиток Київщини", який відбувся 12 жовтня 2015 р. у м. Переяслав-Хмельницький. 

ТОВ “ГЕСС Консалтинг Україна” (український підрозділ американської компанії “GESS”) працює в Україні впродовж 3 років, досліджуючи ситуацію в енергетичній сфері та розробляючи проекти для державного та приватного секторів економіки. 
 
На сьогоднішній день компанією реалізуються інвестиційні програми в Житомирській області для забезпечення впровадження Зелених енергетичних систем. Тобто, завдяки використанню існуючих біологічних енергоресурсів. 



При цьому Шон Лі наголосив, що одним із основних показників прийняття рішення щодо інвестицій в той чи інший проект – є обов’язкове використання також власного капіталу представників відповідної території. 

Таким чином в Україні відбувається своєрідне формування інноваційного енергетичного ринку. 

«Україна має потужний рослинний перероблюючий сектор, який може поставляти рослини для топлива, цим самим, створюючи чисте та надійне енергетичне джерело», - зазначив під час форуму Шон Лі.

Отримавши пропозицію щодо співпраці із представниками “ГЕСС Консалтинг Україна”, заступник голови правління Асоціації індустрії гостинності України Андрій Стефанович прийняв рішення щодо спільної діяльності в напрямку впровадження енергонезалежності на селі: 

«Ми бачимо співпрацю із ГЕСС Консалтинг Україна в об’єднанні зусиль, а саме при створенні агро-рекреаційних кластерів. При цьому залучаючи не лише місцевих фермерів, історико-культурні надбання місцевості та власників садиб, а й новітні енерготехнології». 

13 жовтня 2015

НОВІ ІНВЕСТИЦІЙНІ МОЖЛИВОСТІ ТА ІДЕЇ ЗІ СТВОРЕННЯ АГРО-РЕКРЕАЦІЙНИХ КЛАСТЕРІВ

Про залучення нових інвестицій у створення та розвиток агро-рекреаційних кластерів на Київщині говорили учасники економічного форуму "Інвестиції та інновації – стратегічний розвиток Київщини".

«Відвідавши форум, ми знайшли нових партнерів, які зацікавлені у розвитку та сприянню залучення інвестицій до наших сумісних проектів», - розповів Андрій Стефанович, заступник голови правління Асоціації індустрії гостинності України. 

Захід відбувся 12 жовтня 2015 р. у м. Переяслав-Хмельницький, на який були запрошені українські та міжнародні підприємці, лідери бізнес-асоціацій та інвестори. 

Присутні мали змогу почути виступи керівництва вже реалізованих інвестиційних проектів в Київській області, а також нові ідеї та міжнародний досвід провідних експертів. 

Щодо туристичного потенціалу Київщини до слова був запрошений Кирило Воронін (Київський обласний центр розвитку туризму), який зазначив:

«На сьогодні розробляється комплексна програма використання туристичного продукту Київщини. І одним із головних напрямків є створення декількох сімейних центрів розваг європейського рівня. Крім того, проектування агро-рекреаційних кластерів в адміністративних районах з наявністю туристичних, історико-культурних ресурсів». 

На заході неодноразово наголошували на важливості енергонезалежності, що значно підвищить та покращить рівень сталого розвитку територій.

«Представники американської організації в Україні “ГЕСС Консалтинг Україна” запропонували нам співпрацю у створені енергонезалежних сільських громад. В першу чергу завдяки використанню існуючих біологічних енергоресурсів. ТОВ “ГЕСС Консалтинг Україна” (український підрозділ “GESS”) працює в Україні впродовж 3 років, досліджуючи ситуацію в енергетичній сфері та розробляючи проекти для державного та приватного секторів економіки. Особисто мене дуже зацікавив та вразив їхній досвід створення таких енергетичних модулів у Житомирській області. Ми абсолютно відкриті до співпраці й будемо надалі обговорювати та реалізовувати спільні проекти», - розповів Андрій Стефанович

По закінченні економічного форуму учасниками було прийняте спільне рішення оформити окремим листом-зверненням до бізнесменів та зацікавлених підприємців головні пропозиції від спікерів.

12 жовтня 2015

ДВІ КОНЦЕПЦІЇ РОЗВИТКУ КУРОРТУ КОБЛЕВЕ - ЗАПРОШУЄМО ДО ОБГОВОРЕННЯ

У п’ятницю, 16 жовтня 2015 р. концепцію стійкого розвитку курорту Коблеве презентуватиме заступник голови правління Асоціації індустрії гостинності України (АІГУ) Андрій Стефанович. 

Ми запрошуємо усіх бажаючих висловити свої думки щодо запропонованих концепцій розвитку курорту Коблеве та залишати свої коментарі на офіційній сторінці АІГУ у Фейсбук:

Презентація відбудеться під час громадського слухання Коблевської сільської ради (Миколаївська обл.) за участі представників Обласної державної адміністрації, місцевих підприємців туристичної сфери та представники громадських організацій. 

«Під час презентації я представлю дві альтернативні концепції, які відображатимуть основні правові, організаційні та економічні умови створення і функціонування курорту місцевого значення Коблеве. Перша базуватиметься на створенні грязьового і кліматичного приморського курорту із позиціонуванням «SPA курорт», - розповів Андрій Стефанович

Серед переваг орієнтування на створення Коблеве як «SPA курорту», можна виділити наступні:

 - раціональне використання наявних природних лікувальних ресурсів; 
- значне розширення туристичного сезону («4 сезони»); 
- можливе унікальна для півдня України пропозиція – винний SPA;
 - задіяний значний сегмент споживачів (сім’ї з дітьми та споживачі з високим рівнем доходів); 
- можливий вихід на міжнародний туристичний ринок та інші. 



Друга концепція полягатиме у створенні кліматичного приморського курорту з позиціонуванням «бюджетний сімейний відпочинок». Основними перевагами такого орієнтування це: 

- відсутня різка зміна іміджу, тому витрати на позиціонування курорту будуть незначними; 
- не зменшиться потік постійних і лояльних споживачів; 
- реалізується на базі існуючої інфраструктури розміщення і розваг;
- основні «союзники» - пансіонати і бази відпочинку рівню «комфорт», тобто більша частина закладів розміщення та інші. 

 
«Створення такого курорту стане пілотним проектом для економічного розвитку не лише смт Коблеве, а й усього приморського узбережжя Миколаївської області», - додав Андрій Стефанович. 

09 жовтня 2015

АІГУ БРАТИМЕ УЧАСТЬ У ЕКОНОМІЧНОМУ ФОРУМІ, ЯКИЙ ВІДВІДАЄ ПЕТРО ПОРОШЕНКО

Представники Асоціації індустрії гостинності України братимуть участь у економічному форумі “Інвестиції та інновації - стратегічний розвиток Київщини”, на який завітає Президент України Петро Порошенко. 

Захід відбудеться 12 жовтня 2015 року в залі Переяслав-Хмельницького державного педагогічного університету ім. Григорія Сковороди в м. Переяслав-Хмельницький. 

Метою форуму є об'єднання ідей підприємців та експертів з можливостями, знаннями і досвідом інвесторів задля успішної реалізації інноваційних технологій та перспективних інвестиційних проектів в Київській області. 

Доповідачі приділятимуть значну увагу питанням інвестицій та інновацій в сфері агробізнесу, промисловості, туризму, а також створення індустріальних парків.
 
«У співпраці із управлінням інфрастуктури та туризму Київської обласної державної адміністрації ми плануємо створювати та розвивати ідею агро-рекреаційних кластерів, що сприятиме розвитку всієї області», - зазначив Андрій Стефанович, заступник голови правління Асоціації індустрії гостинності України. 

СІЛЬСЬКИЙ ЗЕЛЕНИЙ ТУРИЗМ ЯК МОЖЛИВІСТЬ ЗАРОБІТКУ ДЛЯ СЕЛЯН

 
Чим відрізняється діяльність сільських мешканців у сільському зеленому туризмі від бізнесу, та з чого виникла ідея розвитку та популяризації такого виду туризму в Україні розповів спеціально для сайту Асоціації індустрії гостинності України почесний голова Спілки сприяння розвитку сільського зеленого туризму в Україні (далі – Спілка), старший науковий співробітник Інституту держави і права ім. В.М.Корецького НАН України, кандидат юридичних наук Товт Михайло Михайлович.  



У вересні Асоціація індустрії гостинності України провела всеукраїнський семінар з розвитку агро-рекреаційних кластерів. Ви також брали в ньому участь. Що ви думаєте про ідею створення комплексного туристичного продукту – як можливості розвитку сільського зеленого туризму та способу заробітку для селян? 

Ми, суспільство в цілому, маємо подбати про село, про його мешканців, а не лише використовувати їхні ресурси. Потрібно демонструвати селянину його потрібність та суспільну затребуваність в сучасних умовах. Адже є доведеним фактом, що зміни в економічних відносинах в аграрному секторі, які відбуваються останніми десятиліттями, в більшості регіонах України призводять до занепаду сільських поселень, до їх обезлюднення. 

Я вважаю, що саме сільський зелений туризм може стати одним з чинників, який позитивно впливатиме зміні наявних негативних, в окремих випадках згубних тенденцій сільського буття, свідками яких ми нині є. Наголошую - одним з чинників. Адже вирішення цієї комплексної і складної соціально-економічної проблеми можливе тільки через реалізацію комплексних заходів.

Тому вважаю ідею створення агро-рекреаційних кластерів дуже вдалою. ЇЇ реалізація може дати позитивний соціальний ефект для окремих сільських поселень та місцевостей. При тому, що досягнення реального ефекту вважаю за можливим тільки при чіткій, планомірній, послідовній і тривалій взаємодії органів державної влади і місцевого самоврядування з місцевими громадами та конкретними господарями-мешканцями. Що безумовно має відбуватися із залученням до цих процесів неурядових організацій. Наша Спілка звичайно готова співпрацювати із Асоціацією індустрії гостинності України та брати участь у підготовці та реалізації таких програм, адже саме це є метою і сутністю її існування.

Ви вже два десятиліття можна сказати опікуєтеся розвитком сільського зеленого туризму в Україні. Чому Вас зацікавив цей напрям і з чого все починалося?

Більше 20-ти років минуло з того часу, коли я мав нагоду познайомитися з головою Центральноєвропейської спілки розвитку сільського зеленого туризму - доктором Чобо Чакі з Угорщини. 

На тій зустрічі я перше почув про суспільну корисність громадської організації, яка піклується про розвиток сільського туризму, та про сутність такої діяльності, як надання послуг гостинності сільськими господарями в своїх оселях. 

Пан Чакі на прикладі Угорщини та інших європейських країнах переконав нас у доцільності створення такої спілки в Україні. 

Спілкування на цю тему мали продовження в Києві, під час яких пощастило зустріти багато небайдужих до проблем села людей. Спільними зусиллями нам вдалося в 1996 р. зареєструвати Спілку сприяння розвитку сільського зеленого туризму в Україні.

Звідки з’явилася назва саме сільського зеленого туризму? І хто долучався до вашої спілки?

Прийом сільськими родинами гостей у своїх оселях, в тому числі з метою одержання матеріальної винагороди, не було чимось новим для України. Проблема в тому, що така діяльність не мала своєї назви. Щоб не винаходити велосипед, нами були розглянуті зарубіжні аналоги. 

В Польщі ця діяльність відома як «господарська гостинність», в Угорщині – «сільська гостинність» і «сільський зелений туризм». У Франції та інших країнах використовується назва «сільський туризм». Ми вирішили обрати назву: «сільський зелений туризм». 

Протягом минули двох десятиліть до Спілки долучалися тисячі українців, також зарубіжні експерти, представники донорських організацій та ін.

На мою думку, особливо корисними була (і є) співпраця з представниками преси, журналістами, які розповідали читачам про ідеї, мету та особливості сільського туризму. 

Безперечно слід згадати про політиків, високопосадовців туристичного та аграрного відомств, а також про народних депутатів, які були відкриті до співпраці з нами.

Зараз активно обговорюється правильність використання назви цього виду туризму: чи то сільського зеленого, чи просто сільського. Що Ви думаєте з цього приводу? 

Дебати навколо цього питання відбуваються по теперішній час. Однією з підстав для продовження цієї дискусії слугує та колізія, що існує в законодавстві України між положенням статті 1 Закону «Про особисте селянське господарство», де йдеться про «сільський зелений туризм» та положенням статті 4 Закону «Про туризм», де встановлено визначення «екологічного (зеленого)» та «сільського», як окремих видів туризму. Тобто, термін «зелений» використовується як синонім, аналог «екологічного» туризму, а не частина словосполучення «сільський зелений».


На перший погляд ця суперечність може декому здаватися не принциповою. Значна частина активу Спілки наполягає на збереженні вже «традиційної» назви. З іншого боку експерти, які занепокоєні «чистотою» національного законодавчого поля, з цих мотивів створюють перепони на шляху просування наших законодавчих ініціатив. Як на мене – найкраще суть цієї діяльності розкриває саме поняття «сільська гостинність». Мається на увазі, що сільський господар, який проживає із сім’єю у садибі, крім того, що займається різними ремеслами (землеробство, тваринництво та ін.), приймає також в себе гостей. 

Чи можна таку діяльність назвати бізнесом? 

Провідна ідея сільського туризму полягає у тому, що він є господарською діяльністю. Але, в жодному разі його не слід розглядати у звичному сенсі як підприємницьку діяльність, чи бізнес.

Сільська гостинність – один із видів самозайнятості населення. Зважаючи на сучасний стан соціально-економічного розвитку села, першочергове значення має соціальний аспект цієї діяльності. Тому сільський зелений туризм розглядається як один із засобів отримання доходів сільським населенням, як компонент комплексного розвитку сільських територій і сільської інфраструктури, а також, як один із чинників стратегії подолання бідності у сільській місцевості. 

Завдячуючи зусиллям нашої Спілки, юридична легалізація відбулася через Закон «Про особисте селянське господарство», господарська діяльність у межах якого не є підприємницькою діяльністю. Експерти Спілки нині ініціюють зміни до цього Закону, доповнивши його текст, що члени особистого селянського господарства мають право: «добровільно надавати за плату або безоплатно послуги у сфері сільського туризму, а саме послуги з розміщення (проживання) не більше ніж на 10 місць, харчування, а також організації дозвілля і подій, пов’язаних із використанням майна особистого селянського господарства, місцевими звичаями і традиціями гостинності». 

На нашу думку, таке формулювання надасть можливість закріпити в законодавстві головні особливості цієї діяльності. Зокрема таких, як не публічний характер її здійснення, адже надання основних послуг (розміщення і харчування) відбувається не на публічній (готель, ресторан), а на приватній (садиба, яка слугує і місцем помешкання надавача послуг) території. А також наголосити на добровільності надання та вільності вибору форм, та обсягу оплати наданих послуг. Адже, на відміну від готелів, у нашому випадку господар на свій розсуд має право відмовити клієнту у гостинності, а також самостійно встановлювати за яких умов, за оплату, або без. 
 
 Які ще відмінні риси має цей вид діяльності? 

До принципово важливих особливостей сільського туризму – послуги надаються самим господарем та членами його родини. Добрий сусід, або родич може йому допомогти, але господар не має права найняти собі персонал на постійній основі. 

Окрім проживання, які ще види послуг може надавати своїм клієнтам такий господар? 

Крім проживання та забезпечення харчуванням, це можуть бути якісь прогулянки селом, та околицями, ознайомлення з місцевим фольклором, пам’ятками, участь в різних заходах економічного, культурного та розважального характеру, які відбуваються тій місцевості. Так само це може бути полювання, рибалка, велопрогулянки, збирання лісових ягід, збір врожаю, сінокосіння та навіть копання картоплі, якщо це цікаво гостю, можна надавати як послугу. Тут вже залежить від фантазії господаря, місцевих можливостей та звісно бажання гостя. 

Де в Україні практика ведення сільського зеленого туризму є найпопулярнішою? 

Сьогодні вже з впевненістю можемо констатувати, що ця діяльність має поширення по всім регіонам України. Хоча достовірної статистики не існує, однак, є підстави вважати, що ця діяльність набула масовості. 

Найбільшого поширення сільський туризм набув в західних областях, перш за все в Карпатському регіоні. Напевно, це пов’язано з наявністю там традиційної мережі сільських поселень та ментальними особливостями населення, а також унікальними рекреаційним потенціалом та розвиненою туристичною інфраструктурою тих місцевостей. 

Які нині існують перешкоди для селянина, який хоче займатися сільським зеленим туризмом з законодавчої сторони? 

Спілкування безпосередньо із господарями, надало можливість експертам Спілки визначити наступні найбільш болючі проблеми: 

1) До громадян, які незареєстровані як підприємці, державні органи часто висувають вимоги щодо одержання дозволів, сертифікатів тощо. Втім, сертифікація та інші дозвільні процедури для фізичних осіб, не зареєстрованих як підприємці, є виключно добровільною. 
2) Нечіткість розмежування підприємницької і не підприємницької діяльності в сфері сільського туризму. 
3) Відсутність чіткого юридичного визначення поняття сільського туризму. 
4) Неврегульованість питання оподаткування доходів отриманих за надання послуг у сфері сільського туризму. Доходи від оренди, тим більше за мінімальними ставками, які встановлюють місцеві ради, та фактичні доходи від послуг туристам мають різну податкову базу і строки сплати.
5) Проблема якості послуг та їх оцінки. Вимоги до приміщень, що використовуються для розміщення відпочиваючих - проблема офіційної категоризації, сертифікація об’єктів та рівня послуг і сфері сільського туризму. 
6) Професійне навчання в рамках загальноосвітніх навчальних закладів. Навчання дорослих, навчання співробітників органів державної влади та місцевого самоврядування. Державна підтримка самозайнятості в сфері сільського туризму, передбачена Законом України «Про зайнятість населення». 
На розв’язання саме цих проблем спрямовує нині свої зусилля наша Спілка. 

07 жовтня 2015

ВІДБУЛОСЯ ЗАСІДАННЯ ЕКСПЕРТНОЇ РАДИ З ПИТАНЬ ТУРИЗМУ ТА КУРОРТІВ


Як найкраще створити Центральний орган виконавчої влади в сфері туризму –  обговорювали учасники засідання Експертної ради з питань туризму та курортів при Верховній Раді України сьогодні, 7 жовтня 2015 р.

Серед учасників зустрічі були присутні також представники від громадської спілки «Асоціація індустрії гостинності України».


У жвавій дискусії брали участь голова підкомітету з питань розвитку туризму, курортів та рекреаційної діяльності Комітету Верховної Ради України Анна Романова, начальник відділу розвитку туризму при Міністерстві економічного розвитку і торгівлі Україн Іван Ліптуга. радник з туризму міністра економічного розвитку і торгівлі Олексій Євченко та інші провідні експерти туристичної сфери.


Присутні акцентували про доцільність та необхідність створення Національної туристичної організації, яка б допомагала розвивати туристичну галузь країни. Крім того, обговорювали проект закону про внесення змін до Закону України "Про туризм". Цей законопроект раніше було винесено на обговорення членам Експертної ради у on-line форматі.