Сторінка Голови Асоціації

ГОЛОВА ПРАВЛІННЯ
АСОЦІАЦІЇ ІНДУСТРІЇ ГОСТИННОСТІ УКРАЇНИ

ОЛЕКСАНДР ЛІЄВ

радник Міністра аграрної політики та продовольства України, куратор напрямку сільського зеленого туризму,
колишній міністр курортів і туризму Автономної Республіки Крим.





В твоем городе есть набережная?
Ассоциация Индустрии Гостеприимства Украины проводит фотоконкурс
 "Найкраща Набережна України"!


Испокон веков города строились «на воде» — у рек, озер, морей, океанов. Об этом говорилось уже в ранних руководствах по строительству греческого градостроителя V века д.н.э. Гипподама из Милета (прекрасный город, кстати, из которого сейчас вода ушла — море отошло на 20 км от города).

Реки и моря занимают важнейшее место в жизни города и горожан. По воде приплывают люди, святые, товары, новости, идеи и учения. С водой связаны экономика и торговля, рыбный промысел и сплав леса, канализация и водоснабжение.

Это все проза жизни. Не менее важно, что реки и моря занимают важнейшее место в образе города. Жители ценят реку и стремятся быть к ней поближе. В связи с этим появляется идея публичного пространства между городом и водой, т.е. особым образом оформленного и обжитого берега. Так возникает набережная — место публичного пребывания людей у воды с целью организации причалов и портов, рыболовного и иного производства, а также, и для купания, прогулок и любования. Ценность таких мест столь высока, что города, только-только разбогатев и освободившись от войн, сразу начинают украшать и благоустраивать берега рек и морей, создавать набережные разных типов — из каменных стен, многоярусных террас, природных ландшафтов.

Старание, с которым жители городов обустраивают кромку воды и та радость, которая возникает у любого горожанина, приходящего на такую, «приятную во всех отношениях», набережную, указывают на важный смысл Набережных улиц!

Расскажи о своей Набережной!! Покажи ее!!! Ну и получи приз от Ассоциации Гостеприимства Украины - 10 000 гр первое место, 6 000 гр - второе и 3 000 гр за третье место!


Про Туриндустрию в Соглашении Украина-ЕС

В каком направлении развиваться туризму в Украине?
Как оценить эффективность работы Минэкономики (туризм ныне в его сфере) в развитии турнирами?
В каких направлениях может быть техническая помощь (гранты) ЕС в туризме?



Читайте.  Вникайте. Действуйте. 

Глава 16 Туризм
Стаття 399
Сторони співробітничають у галузі туризму з метою зміцнення розвитку конкурентоспроможної туристичної галузі як генератора економічного зростання і стимулювання економіки, зайнятості та валютних надходжень.

Стаття 400
1. Співробітництво на двосторонньому, регіональному та європейському рівнях ґрунтуватиметься на таких принципах:
a) повага самобутності та інтересів місцевих громад, особливо у сільській місцевості;
b) важливість культурної спадщини;
c) чітка взаємодія між туризмом та захистом навколишнього середовища.

2. Відповідні положення стосовно туроператорів зазначені у Главі 6 («Заснування підприємств, торгівля послугами та електронна торгівля») Розділу IV («Торгівля і питання, пов’язані з торгівлею») цієї Угоди. Відповідні положення стосовно переміщення осіб зазначені у статті 19 цієї Угоди.

Стаття 401
Співробітництво зосереджується на таких напрямах:
a) обміні інформацією, найкращими практиками, досвідом та передачі «ноу- хау», зокрема інноваційних технологій;
b) встановленні стратегічного партнерства між державними, приватними та суспільними інтересами з метою забезпечення сталого розвитку туризму;
c) просуванні та розвитку туристичних продуктів і ринків, інфраструктури, людських ресурсів та інституційних структур;
d) розвитку та імплементації ефективних політик і стратегій, зокрема відповідних правових, адміністративних та фінансових аспектів;
e) навчанні спеціалістів з туризму, а також нарощенні потенціалу в галузі туризму з метою підвищення стандартів якості надання туристичних послуг;
f) розвитку і сприянні туризму на основі місцевих громад.
     
Стаття 402
Постійний діалог відбуватиметься з питань, охоплених Главою 16 Розділу V («Економічне та галузеве співробітництво») цієї Угоди.


КОБЛЕВО КАК ОБЩЕНАЦИОНАЛЬНЫЙ ТУРИСТИЧЕСКИЙ "ПИЛОТ"

Одна из основных задач Ассоциации индустрии гостеприимства Украины — проектирование курортов местного значения.

В рамках этой работы ассоциация совместно с Минагрополитики создает условия для развития агро-рекреационных кластеров на сельских территориях. Позиция здесь одна — природные, лечебные, исторические и гуманитарные ресурсы необходимо использовать, а туристическую сферу в целом продвигать как, прежде всего, экономическую категорию.

Украинское законодательство определяет два вида курортов: государственного и местного значения. Получение статуса госкурорта — дело не из простых. Законодатель приложил немало усилий, чтобы растянуть и максимально усложнить процедуру. Благо с местным значением все гораздо проще — здесь достаточно решения облсовета. Проектирование и создание именно таких зон — важнейший стимул устойчивого развития сельских территорий, шаг к возрождению базы реабилитации и оздоровления населения. Сейчас такие учреждения либо работают сезонно, либо давно перепрофилированы или же не работают вовсе.

С начала этого года Ассоциация гостеприимства заключила уже десятки соответствующих договоров с органами местной власти. Например, с Херсонской ОГА договорились вместе развивать курорт Лазурное, с руководством Новосанжарской горадминистрацией Полтавской области — помочь с разработкой технико-экономического обоснования, с Николаевской ОГА — сопровождать проектирование курорта Коблево.

Последний пример наиболее показательный. По инициативе поселкового совета и его главы Владимира Панича, еще в июне этого года сессия одобрила решение о подготовке документов по проектированию курорта местного значения Коблево. Первый отчет о проделанной работе был готов 16 октября. В течение этого времени проект ни разу не положили «в стол». Ведь влияние на социально-экономическую жизнь всего Березанского района он может оказать колоссальное!

Следующим шагом должны стать масштабные общественные слушания с участием максимально широкого круга общественников и бизнесменов. Ведь именно громаде определять будущее Коблево и воплощать его в жизнь. Со своей стороны ассоциация на суд общественности предлагает два варианта — создание грязевого и климатического SPA-курорта или же курорта для семейного отдыха и любого кошелька. После принятия решения от реализации проект будет отделять только «зеленый свет» со стороны Николаевского облсовета.

Статус курорта местного значения — это, прежде всего, новая философия освоения территорий, в основе которой гуманитарное развитие и охрана окружающей среды. Это перспективный механизм стимулирования предпринимательской инициативы на селе и реальной децентрализации власти. Когда громады сами распоряжаются территориями и готовы нести за это ответственность.
Кроме того, это площадка для государственно-частного партнерства и привлечения инвестиций, в том числе в развитие рекреации и оздоровления украинцев. Практика показывает, что зачастую интерес инвестора и готовность взяться за проект во многом зависит от инициативности и открытости местной власти. Ведь никто не готов вкладывать во взятки и откаты. При поддержке со стороны власти и местного населения Коблево может стать пилотным проектом по развитию сельского туризма и общенациональным катализатором для предпринимательства на селе.

 КРЫМНАШ: ГРАБЬ НАГРАБЛЕННОЕ


"Власти" Крыма решили продать 3 захваченных украинских санатория. "АйПетри", "Мисхор" которые принадлежат Укрпрофздравнице и "Дюлбер" аппарата ВРУ.
Цену у оккупантов очень демократичные. За три санатория – 40 млн ДЕРЕВЯННЫХ РУБЛЕЙ.

Среди инициаторов несколько крымских "депутатов" непосредственно управляющих бизнесом в этих украинских здравницах. Известно что есть там интерес и Константинова.
Одно точно! Эти здравницы вернутся в управление Украиной! А каждая мразь считающая себя инвестором - просто мародеры. Объекты эти под санкциями. Ни одна системная состоятельная компания не поведется на такую халяву.

Реальная цена этих объектов - от 2 миллионов долларов за гектар застроенной территории. То есть минимум - 59 000 000 $

САНАТОРНЫЙ КОМПЛЕКС "ДЮЛЬБЕР" – это круглогодичная здравница общего соматического профиля Аппарата Верховной Рады Украины, состоящая из 3 комплексов. В архитектурном облике представлены стили разных исторических эпох, экзотические дворцы в мавританском стиле конца XIX – первой половины XX века. Уникальный парк, почти 10 гектар. Отличная инфраструктура. Цена такому объекту в мирное время 20 млн долларов.

Санаторий "Ай-Петри" расположен в центре курортной зоны Мисхор, на территории старинного парка 18 века, являющегося памятником садово-парковой архитектуры, у подножия горы Ай-Петри. Микроклимат Мисхора - один из самых целебных на Южном берегу Крыма. Обилие солнечных лучей, воздух, насыщенный ионами солей морской воды и живительными фитонцидами вечнозеленых деревьев старинного мисхорского парка и хвойного леса в сочетании с постоянным морским бризом создали неповторимые условия для лечения и благотворного воздействия на челевека. Парк 6 гектар и пляж более гектара. Два огромных корпуса, крытый бассейн, медицинской центр. Цена такому объекта - 15 млн долларов.

"Мисхор" находится в парковой зоне одноименного поселка. Мисхор считается лучшим курортом на Крымском побережье.

Это не субъективное мнение меня как крымчанина, а результат объективных исследований метеорологов. От северных ветров курорт прикрыт горой "Ай-Петри". 18 гектар шикарного реликтового парка. Мисхор - самое теплое место Южного берега Крыма. Минимальная цена этой здравнице 24 млн долларов.

Больно на все это смотреть. Больно.



ЗЕЛЕНИЙ ТУРИЗМ ЗДАТНИЙ ЗАЛУЧАТИ ІНВЕСТИЦІЇ ТА СТВОРЮВАТИ РОБОЧІ МІСЦЯ НА СЕЛІ 


Міністерство аграрної політики та продовольства України спільно з Асоціацією індустрії гостинності України (АІГУ) на Чернігівщині провели всеукраїнський науково-практичний семінар на тему створення в Україні аргорекреаційних кластерів.

Участь у семінарі взяли влада, департаменти АПК і туризму, також підприємці туріндустрії Чернігівської, Черкаської, Київської, Полтавської, Житомирської, Харківської, Вінницької та Сумської областей.

Представником від Мінагропроду став заступник міністра аграрної політики та продовольства України Володимир Лапа.

«У пріоритеті агрополітики — розвиток малого агробізнесу та сімейних фермерських господарств. Унаслідок розвитку зеленого сільського туризму можна реалізувати максимально вигідну для самих же селян агрополітику та агроекономіку», — зазначив він.


За словами голови підкомітету з питань розвитку туризму, курортів та рекреаційної діяльності Верховної Ради України Анни Романової, туризм — шанс для виживання економіки країни.

«Сільський зелений туризм — це спосіб вижити депресивним регіонам України. На таких семінарах ми вчимо селян, як заробляти реальні гроші за допомогою туризму. В результаті з'являться робочі місця, а молодь не буде виїжджати з села. Сподіваюся, що такі семінари проходитимуть по всій Україні і якомога частіше», — пояснила експерт.

Дводенний семінар (11-12 вересня) проходив на базі садиби зеленого сільського туризму «Соколиний хутір» Качанівського палацово-паркового комплексу та фермерських господарств з виробництва сиру, ягідної продукції та меду.

Ідея агрорекреаційного кластера полягає в залученні до співпраці фермерів, підприємців і тих небагатьох, хто в Україні надає послуги зеленого туризму, а також у використанні історичних, культурних «родзинок», якими багата кожна область України. За таких умов усі три сторони можуть заробити, а туристи отримають доступ до цілого спектру надаваних послуг, що тільки посилить бажання людей подорожувати своєю країною.

Місце проведення заходу було обрано не випадково, адже таких господарів зелених садиб, як Микола Череп (саме йому належить «Соколиний хутір»), в Україні дуже мало. Тут учасники змогли на власні очі побачити і почути нетрадиційні підходи до вивчення історії України, а також проблеми, з якими стикається той, хто зважився присвятити життя розвитку зеленого туризму в Україні.

За словами учасників семінару, найціннішою для себе вони вважають інформацію про створення бізнес-продукту, а також обмін досвідом та мальовниче місце проведення.

«Такі семінари надзвичайно важливі, вони заповнюють ті інформаційні прогалини, які в підсумку позбавляють людей бажання розвивати подібний бізнес у себе в регіоні», – розповідає координатор проектів громадського руху «За процвітання Черкащини» Тетяна Єщенко.

«Сподіваюся, що такий семінар у найближчому майбутньому проведуть у Київській області, як пріоритетній. Дуже крута ідея організувати захід саме в цій садибі. Впевнена, що я б не відчула так потужно і повністю ідею створення такого виду кластерів, якби все це відбувалося десь в офісному приміщенні, і Микола Череп приїхав і просто розповів би про садибу», — поділилась враженнями представник Київського обласного центру розвитку туризму Вікторія Данилець.

  О СУДЬБЕ КРЫМА И ТУРИЗМЕ В УКРАИНЕ
ИНТЕРВЬЮ НА РАДИО "ВЕСТИ". В ГОСТЯХ У ВАСИЛИСЫ ФРОЛОВОЙ





МИФ О КРЫМЕ: УСПЕШНЫЙ ТУРСЕЗОН НА ПОЛУОСТРОВЕ ВОЗМОЖЕН И БЕЗ УКРАИНЦЕВ

Пик курортного сезона в Крыму ознаменовался новой волной мифотворчества в российских СМИ, вколачивающих в головы читателей и телезрителей мысль о том, что турсезон-2015 на полуострове удался на славу
Все это – очередной информационный продукт, не просто вызывающий сомнения, но и легко опровергаемый.

Крымчане эти басни воспринимают с ироничной улыбкой, потому как ход турсезона ощущают через призму собственного кармана, а информацию о количестве туристов черпают не из телеэфиров НТВ и РТР, а просто открыв глаза на любом из крымских пляжей. 

Привыкших отдыхать на полуострове этим летом там поджидали две главные проблемы – транспорт и безопасность. Это те базисные факторы, из-за которых украинцы в этом году не поехали в Крым. А ведь именно они, украинцы, до аннексии всегда составляли основную часть туристического потока – 67,4%. Это бессменная тенденция еще с советских времен. Например, в 1986 году, когда Крым посетило наибольшее количество туристов – 8 млн человек, 5 млн из них составили именно украинцы. Во времена самого никудышного турсезона 1993 года, когда на полуостров прибыло всего 2,3 млн туристов, два миллиона из них тоже были украинцы.


Таким образом, сегодняшний Крым потерял львиную долю тех, кто формировал туристический поток. Часть людей не поехала в Крым по идеологическим соображениям, часть – элементарно побоялась, что отдых не будет безопасным, как раньше.

Те, кто все-таки решился провести отпуск в Крыму, столкнулись с еще одной, не менее важной проблемой: как добраться?

Главным видом транспорта, посредством которого Крым принимал 70% туристов, всегда была железная дорога. Сейчас это стало невозможным. Назначенная Кремлем крымская власть оставила туристу небольшой выбор: авиасообщение или паромная переправа. Причем оба вида передвижения организовываются страной-агрессором. Вариант поездки на собственном автотранспорте не каждому улыбается. Понимание того, что придется часами простоять на таможенном контроле, отбивает охоту и желание. Тем более у тех, кто едет отдыхать с детьми. Существует и страх остаться без машины, в связи с тем, что, например, въезд на полуостров не на собственном автомобиле (по доверенности) чреват тем, что машину назад не выпустят.

Путем несложных расчетов можно прийти к выводу, что Крым в этом году смогли посетить менее миллиона человек. Из них украинцев – менее 100 тысяч. Это рекордно низкий показателем за последние 70 лет.


К проблемам курортного сезона нельзя не отнести и стремительный рост цен на продукты питания в Крыму. С начала лета, к примеру, молочные продукты подорожали на 20%, мясо – на 25-30%, алкоголь на 20% и так далее. Такая тенденция связана с тем, что источником поставок продуктов в Крым теперь стали регионы РФ. До аннексии крымчан кормила материковая Украина, и цены на завозимые продукты были для местных жителей в разы ниже нынешних. Поэтому турист, который тратил всегда определенную сумму, должен приготовиться к тому, что этих денег ему теперь не хватит. Далеко не многим это по карману. Показательно, что подорожали даже крымские товары. Так, бутылка крымского шампанского сегодня в 2,5 раза дороже, чем два года назад, и это в пересчете на курс доллара.




























Украинцы в этом году переориентировались на внутренний туризм, выбрав для морского отдыха Одесскую, Запорожскую, Херсонскую и Николаевскую области. Любители горного и зеленого туризма отправились на запад Украины.

Крымскую туриндустрию можно разделить на две составляющие. Первая – это здравницы (санатории, лечебные пансионаты), которые принимали до 1 миллиона человек в сезон и работали круглогодично. Вторая – это 4,5 тысячи мини-пансионатов, которые принимали более 4 миллионов человек и работали лишь в сезон. Именно мини-пансионаты пустуют уже второй год. А это малый и средний бизнес, 100 тысяч крымских семей, которые получали доход от туризма. Безусловно, это отразится и на доходах местных бюджетов, и успешный сезон по-российски прочувствует на себе каждый житель курортного Крыма.


























Целью недавнего визита в Крым президента РФ Владимира Путина было громко заявить о решении проблем туризма. Хотя сам он, посетив полуостров без уведомления украинских властей, был там обычным нелегально въехавшим туристом. А если серьезно, то единственное, что смогла в свете проблем нынешнего года изобразить российская власть, это направить в Крым организованные группы бюджетников и малоимущих со всех уголков России за счет налогоплательщиков РФ.

Впрочем, российские чиновники откровенно не парятся вопросами крымского туризма, рассматривая полуостров лишь как военную базу. И верить сладким заявлениям про международный курорт в Приднестровье, Крыму или Абхазии – все равно что обсуждать турпотоки в "ЛНР" и "ДНР".  Распространяемый крымской властью миф о том, что туристический сезон состоялся, рассчитан на тех, кто упорно не хочет смотреть в лицо фактам и продолжает верить российскому агитпропу.

СЬОГОДНІ РОСІЙСЬКІ ТУРИСТИ У КРИМУ ТІ, КОМУ ЦЕ ДІСТАЛОСЯ НА ПОВНУ "ХАЛЯВУ"

ВІДЕО. У СТУДІЇ ПРОГРАМИ "ПОГЛЯД" (5 КАНАЛ)

– Сезон-2015 у Криму, навколо якого багато домислів, зловживань, можливо, перебільшень. А якщо серйозно: яким цей сезон нині є? Чи можна робити якісь проміжні підсумки, порівнюючи перше анексійне літо і сьогодні?

– Так, висновки можна вже робити, їх ми могли прогнозувати ще у травні, і поки вони, на жаль, справджуються. З точки зору саме туризму є дві проблеми: безпеки і транспорту. Проблема безпеки дає відповідь на те, хто поїде до Криму. До анексії основну масу туристичного потоку складали мешканці України. І саме ця маса нині не поїхала у Крим, не відчуваючи там безпеки. Це головна проблема, яка цих людей зупиняє.



– Я все ж таки думаю, що це комплекс питань.

– Так, згоден. Ця ситуація все рівно не вирішує туристичний потік, вона дала можливість завантажити санаторії у Криму бюджетниками. При цьому, знаєте, якщо в нас санаторії також завантажувалися бюджетниками, однак ті все одно оплачували частину путівки самі, а частину – профспілка. То сьогодні поїхали ті, кому, вибачте, це дісталося на повну "халяву". Це такий контингент "Тагіла", пам'ятаєте, в "Нашій Раші"? Саме цей "Тагіл" замінив тих туристів, які були паломниками, це були особливі туристи – з Пітера, особливі росіяни.

– Платоспроможні – так і кажіть.

– Не тільки платоспроможні, це були духовно дещо інші люди. Серед "Тагілів" теж є платоспроможні, хоча в цій ситуації переважно якраз ні. Це, звісно, відбилося на ставленні до всього, що відбувається, і з боку туристичної індустрії. До речі, туріндустрія Криму – 200 тис. людей, більшість яких не ходили на референдум. Чому? Тому що це люди, які, крім Криму, знали добре Україну, бачили Європу, їздили світом. Туріндустрія була досить таки цивілізованим прошарком населення у Криму. І сьогодні ці люди стали заручниками такої ситуації.

РОСІЯ БУДУЄ ВЕЛИКИЙ НЕПОТОПЛЮВАНИЙ АВІАНОСЕЦЬ НА БАЗІ НАШОГО КУРОРТНОГО ПІВОСТРОВА

Сьогодні цих людей Росія взагалі, здається, не збирається питати, тому що має дещо інші плани на півострів. Принаймні події, які розвиваються, демонструють, що передовсім півострів планується як військова база. І туризм не те що не пріоритетний, він просто по інерції є. Які настрої у людей там – і тих, хто голосував на так званому референдумі, і тих, хто не голосував? Вони просто засмучені й обурені, чи все ж таки є якесь напруження? Чи там немає просто ніяких умов для цього?

– Каталізаторів? Каталізатори такого напруження, в тому числі й з нашого боку, мали би з'являтися і стимулюватися. Адже інформаційне поле, як показала практика, задає основний тренд. І з цього погляду ми не тільки досі програємо, а й не маємо чіткої інформаційної політики конкретно стосовно теми Криму. На цьому слайді зображені суми грошей, вкладені у кримську туристичну індустрію. Якщо у 2013 році було офіційно вкладено понад 1 млрд грн, то у 2014 році Росія, яка декларувала вкладення в туризм, вклала у гривнях менше 200 млн. А в 2015-му – менше 100 млн грн, і то це гроші, вкладені самими ж санаторіями у свою ж модернізацію. Але от вкладення у військову інфраструктуру, звісно, непорівнянні з жодним із регіонів України. Будують великий непотоплюваний авіаносець на базі нашого курортного півострова.

– У квітні 2014 року просто по гарячих слідах анексії, яка відбувалася на ваших очах, ви сказали: "Повернути Крим? Я фантазер, але не настільки". Відтоді вважаєте так само чи змінилося щось?

– Я впевнений, якщо ми будемо діяти такими кроками, якими нині діє Україна з цього приводу, то насправді шансів повернути Крим немає. Але є дуже багато механізмів, які дозволили б зробити непосильною ношу для агресора – ведмедя, який схопив вулик і побіг, зробити так, щоб цей вулик йому був незручний. І для цього дійсно є багато недорогих і нескладних механізмів, в тому числі є на кого спиратися там, у Криму. Це, наприклад, наша традиційна думка, що кримські татари – ті, на кого можна опиратися в Криму. Це правда. Запевняю вас, що ми можемо спиратися на туристичну індустрію. Як керівник цієї індустрії останніх чотирьох років я добре її розумію і з багатьма людьми звідти добре спілкуюся. Це реально 200 тис. людей. Дуже велике напруження назріває у малому й середньому бізнесі в сільському господарстві, тому що Крим – це напівпустеля за всіма своїми географічними і ландшафтними ознаками, і є квітучим краєм тільки завдяки воді Північно-Кримського каналу, який будувався руками українців 50 років тому. Сьогодні цей канал засохнув.



– Як вони виживають без води?

– Цей канал переважно не забезпечував потребу в питній воді, а забезпечував саме сільське господарство. Я маю інфографіку про те, як використовувалася вода Північно-Кримського каналу. Основна її маса йшла на зрошення зернових кормових культур і рису. Це давало змогу жити саме від сільського господарства щонайменше шести районам півострова, в кожному з яких жило по 30 тис. осіб. Там і близько немає туризму, я сам з такого району – Армянськ, Красноперекопськ, Первомайський район...

70% УКРАЇНЦІВ НЕ ВИЇЖДЖАЛИ ЗА МЕЖІ СВОЄЇ ОБЛАСТІ. ЦЕ СТАЛО ОСНОВОЮ ДЛЯ АНЕКСІЇ КРИМУ, НИНІШНІХ ПОДІЙ НА ДОНБАСІ

– Це не узбережжя, де, очевидно, що пріоритетним є туризм.

– І те, що зараз відбувається в цих районах – просто сльози навертаються. Не заповнені водою рисові чеки ще через два роки повністю зруйнуються. У чорноморському просторі ми займали друге місце за кількістю рисових чеків, ми мали 30 тис. га рисових чеків – це багато. Наш головний конкурент – Краснодарський край сьогодні завозить у Крим рис, а в Краснодарському краї розробили державну програму РФ підтримки вирощування рису. При цьому кримське рисівництво, - і це не тому що я люблю кримський рис, який є дуже корисним, - дуже відрізняється від в'єтнамського тощо. Річ у тім, що це давало життя десяткам тисяч людей у регіоні, де займатися більше нічим. Зараз ці люди стають плацдармом для того, щоб Україна могла спиратися на них. Що, на мій погляд, потрібно було би робити? Ми повинні робити все, щоб з цими людьми не втрачати зв'язку. Оскільки уряд уже прийняв рішення про транспортну блокаду, і тепер туди не ходять потяги. Хоча особисто моя думка, ми мали би продовжувати їздити в Крим за умови дотримання безпеки.

– А як це забезпечити, якщо елементарно можна заручником залишитися? Олег Сєнцов – найяскравіша історія.

– Це не турист.

– Але не застрахований зараз ніхто. Ми ж розуміємо, яке свавілля у судовій системі РФ.

– Минулого року понад 500 тис. українців побували у Криму туристами і, на щастя, випадків таких особливо не було. Знову ж таки, туристична індустрія Криму – це далеко не "вата". Це більшість людей, які близькі до нас і які знають Україну, які представляли Україну на міжнародних виставках. Україна ніколи не представляла себе на міжнародних туристичних виставках – там представляв її Крим, і багато тих, хто не умів навіть говорити українською, стояли там гордо з українським прапором. На туристичну індустрію Криму можна було би розраховувати. Можна робити й зворотній потік, розвиваючи вже зараз туристичний потік із Криму в Україну, робити все, щоби кримчани побували в Україні. 70% мешканців України не виїжджали за межі своєї області. Це стало основою для анексії Криму, нинішніх подій на Донбасі.

– Якою ви бачите цю програму, щоб заохочувати кримчан приїжджати в Україну?

– Рекламна кампанія, спеціальні туристичні продукти, знижки врешті-решт. До моєї асоціації, до речі, входять кілька десятків відомих готелів у Карпатах, які говорять, що готові давати знижку для кримчан 50% у разі пред'явлення паспорта України і прописки Криму.

– Для цього ми формуємо інформаційний простір, який у Криму, м'яко кажучи, заблокований. Хіба інтернет, і то, напевно, заблокований.

– Нас зараз дивляться. Там працює інтернет. Його в цьому плані не заблокували.

– Доступ до інтернету все ж таки далеко не у всіх є.

– Давайте не будемо намагатися охопити всіх. Там не працює тільки РТПЦ, тобто там немає сигналу через повітря, який раніше ловили з антен. Я думаю, що нас зараз більшість глядачів дивиться не через антену, а через кабельне та інше телебачення. У моєму рідному Сімферополі багато моїх друзів зараз дивляться цей ефір, я їм передаю вітання і дуже за вами сумую, за Кримом, дорогі мої і рідні. Вони знають, що буде ефір і дивляться його в кабельних мережах. Тому там це ще є. Адже багато хто серед них кабельники, це ж не ФСБ-шники, це ж наші кримчани. І далеко не всі вони "вата", як це було прийнято вважати.

МИ БАГАТО ЧОГО НЕ ВИКОРИСТОВУЄМО ДЛЯ ТОГО, ЩОБ ЗРОБИТИ НОШУ НЕПОСИЛЬНОЮ ДЛЯ ВЕДМЕДЯ, ЯКИЙ УКРАВ ВУЛИК

– Окрім озвученого комплексу заходів, що ще це може бути для того, щоб не агресивно, але відвойовувати Крим назад?

– Я думаю, що варто чітко визначитися і розставити крапки над "і" зі зрадниками. Я зараз працюю в Міністерстві аграрної політики, консультую міністра й очолюю робочу групу з питань Криму. На території Криму до анексії працювало 80 підприємств, які входять до сфери Міністерства аграрної політики. Всі директори (підприємств – ред.) підняли російський прапор, коли була анексія. Хоча зобов'язані були повідомити про захоплення підприємства в міністерство, прибути з документами, адже у багатьох у них були документи ДСК – "для службового користування", документи під грифом з доступом до державної таємниці. Ніхто цього не зробив. Що зараз відбулося? Ніхто, жоден із цих директорів не залишився на своїй посаді. Зрадники не потрібні нікому. І про це треба говорити, і необхідно цим зрадникам це доводити. Зараз і в Криму це не так уже сильно сприймають. Але ці зрадники спокійнісінько їздять Україною. Одного з тих, хто піднімав російський стяг, я зустрів у Литві у відрядженні рік тому – з українським паспортом, українською візою.

– Тобто, на вашу думку, правоохоронні органи повинні відстежувати всі ці події минулої весни, поіменно вираховувати, хто, де і як у цей момент діяв, і притягати до відповідальності?




– Я за правоохоронні органи не відповідаю. Але що ми зробили в Міністерстві аграрної політики – директори цих 78 підприємств (майже 80) оголошені в розшук. Ми подали відповідне подання в прокуратуру Автономної республіки Крим – не "Няші", а нашій прокуратурі АРК, яка базується в Києві. Чудовий прокурор АРК, такий собі "антиНяша", величезний український козак, прекрасна людина, з якою ми щочетверга проводимо наради, координуємо наші дії, і він активно долучається, допомагаючи у нашій роботі. Зараз ми вже подали такі позови, що зводяться до того, що людям, які не прибули в міністерство після захоплення підприємств, інкримінується низка статей, в тому числі по деяких із них розглядатиметься і стаття про державну зраду. Принаймні Кримінального кодексу там достатньо, щоб оголосити їх у розшук.


Крім того, є такий нескладний пункт: 5 тис. транспортних засобів – легкових і вантажних – перебувають на території Криму, які так чи інакше належали нашим підприємствам. Мінагрополітики зараз ініціювало подати в розшук ці машини. Ці машини виїжджають у Херсон, у Росію. У нас загальна база даних викрадання авто, в тому числі з Росією, зараз і там теж заблокується. Це нескладні методи, примітивні, можливо, навіть. Теж саме ми робимо і у випадку з риболовецьким флотом, який перебував на території Криму. Так само, приміром, ситуація із винним заводом "Масандра", коли туди спробував зайти один із санаторіїв, який належить одному з російських державних банків. Просто публічна реакція на ці кроки отверезила агресора, привела його до тями, тому що він може потрапити під санкції – не в Україні, а в Америці, де перебуває їхня власність. Тому що там санкції введені, в Україні санкцій проти агресора немає.




























Та що там говорити про санкції. Сьогодні у Криму спокійно працює компанія WOG, власником якої є народний депутат України. Компанія ОККО працює в Криму, маючи, якщо не помиляюся 11 заправок. У них на сайті така інформація є, це не якась таємниця. Працює "Сільпо", власником якого, зрозуміло, хто є, "Фуршет", його власник – відомий політичний діяч у Києві, та ще багато компаній. Нам з ними взагалі нічого не вдається зробити. А от коли відомий у світі бренд METRO Cash & Carry потрапив у це поле зору, то з ними вести діалог значно простіше, тому що вони бояться санкцій – не наших, а європейських, тому що це міжнародна компанія. Ми маємо багато того, чого сьогодні не використовуємо для того, щоб зробити цю ношу непосильною для ведмедя, який украв вулик. Чому ми цього не робимо? Або це чиїсь бізнес-інтереси зачіпаються, або це вже звичне для нас нехлюйство. Поки це більше робиться руками самих кримчан, які приїхали сюди до Києва. Я, до речі, не звинувачував би тих, хто не переїхав. Знаєте, багато мешканців України не з радістю зустрічали Радянський Союз, але далеко небагато хто поїхав з нього. Усі жили тут 70 років, терпіли, деякі навіть у партії були, а тепер активно інакше себе поводять.

У НАС Є ШАНС ПОВЕРНУТИ КРИМ, БУЛО Б НА ТЕ БАЖАННЯ І ВОЛЯ

– Я думаю, що ті, хто звинувачує, є м'яко кажучи, категоричними. І тут справді треба підходити комплексно. Ще запитаю у вас про позови: насправді Україна підготувала більше 100 позовів щодо українського майна на території окупованого півострова. Куди ці позови направлені, в які інстанції, як швидко можуть розглядатися і які можуть бути рішення, санкції і покарання?

– Мабуть, йдеться про понад 100 позовів тих, які ініціювало Мінагрополітики, бо щодо України я не знаю. Наскільки мені відомо, готується один консолідований позов до Європейського суду – Україна проти Росії. Щодо позовів нашого міністерства, вони є персональними проти низки підприємств, які так чи інакше стосувалися майна на території Криму і юридичні особи яких зареєстровані на території України. Як правило, це російські філіали, деяких банків, не називатимемо їх вголос. Це персональні позови проти людей, які мають статус зрадника, як я говорив, тільки таких 80. Це наші звернення до правоохоронних органів щодо розшуку машин тощо. Досить нескладна і недорога робота, до якої були залучені всього три людини – я і мої два помічники, плюс допомога з боку прокуратури. Думаю, якби кожне міністерство провело таку роботу – Міністерство інфраструктури, йому є на що звернути увагу. У нас є шанс повернути Крим, було б у нас на те бажання і воля.


ЭКСТРИМ-ТУР: СТОИТ ЛИ УКРАИНЦАМ ОТДЫХАТЬ В КРЫМУ?


Киев – Украинские отдыхающие до 2014 года составляли основную часть туристического потока в Крым, но теперь массово бойкотируют курорты полуострова. Однако среди экспертов Украины нет единого мнения по поводу того, стоит ли их соотечественникам отказываться от отдыха в Крыму. Кто-то считает, что проводить там отпуск небезопасно и политически безответственно, а кто-то, наоборот, утверждает, что это один из немногих способов сохранить связь с жителями Крыма.

По данным министерства курортов и туризма Крыма, в этом году на майских праздниках полуостров посетили 34 тысячи туристов из Украины. А общее количество отдыхающих, по подсчетам нынешних властей Крыма, составило 175 тысяч человек.
«В Крым на майские праздники 38,8% туристов прибыли авиатранспортом, 37,4% – паромной переправой, 23% — через пункты пропуска в Армянске и Джанкое. Средняя загрузка крымских средств размещения составила в среднем 40%», — заявила министр курортов и туризма Крыма Елена Юрченко.
Однако украинские эксперты считают, что цифры, приведенные крымской властью, значительно превышены. По словам экс-министра курортов и туризма АРК Александра Лиева, на самом деле за прошедший майский уик-энд Крым посетило не больше 20 тысяч отдыхающих.
«Автотранспортный туристический поток в Крым практически прекращен. Железнодорожного потока, который был основным, — нет. Авиапоток всегда составлял не более 15% от общей массы потока. Поэтому можно говорить, что количество туристов не превышает 10% от того, что было раньше. А это 20 тысяч», — сказал в комментарии для Крым.Реалии экс-министр.

Угроза от российских силовиков и «самообороны»

В начале мая прокурор Крыма Наталья Поклонская заявила, что все «радикалы из Украины» будут арестованы в случае проникновения на полуостров.

«Спецслужбы работают, все потенциальные радикалы нам известны, и мы их здесь ждем. У нас полно мест в колониях, в СИЗО и ИВС — не обещаю, что с видом на море, но найдем», — сказала она.
Правозащитники считают, что под видом борьбы с «радикалами» российские силовики могут совершить противоправные действия в отношении украинцев, которые медийно или политически активны на материке. Заместитель председателя Крымской полевой миссии по правам человека Ольга Скрипник не исключает того, что украинские туристы, которые имеют популярные страницы в социальных сетях, могут иметь проблемы, если решат отдохнуть на полуострове.
«Активные пользователи социальных сетей представляют угрозу для крымской власти, потому что для них надо сохранить общественное мнение о том, что в Крыму все стало прекрасно. Поэтому действительно такой человек может подвергнуться запугиванию, нападению, необоснованному задержанию», — сказала правозащитница.
Скрипник считает, что риск для безопасности на полуострове существует не только для политически активных украинцев, но и рядовых аполитичных граждан. По ее мнению, основную угрозу для туристов с материка может представлять «крымская самооборона», которая имеет статус народного ополчения. Скрипник утверждает, что представители этого формирования чувствуют себя безнаказанными и на полуострове отсутствуют какие-либо правовые механизмы, чтобы на них повлиять.
При этом правозащитница считает, что попадание в Крым жителей материковой Украины является хоть и опасным, но очень важным и полезным процессом с политической точки зрения.
«Это возможность донесения информации до крымчан, что здесь нет «хунты» и здесь абсолютно нормальная страна. Кроме того, если люди как туристы туда следуют, это возможность узнать, какие проблемы существуют в Крыму у людей», — отметила правозащитница.
Если украинцы все же решили отдыхать на полуостров, Скрипник советует им придерживаться мер безопасности: удалить из телефона фотографии и другую информацию на тему политики, проверить социальные сети на содержание публикаций, к которым могут придраться российские силовики. Также правозащитники советуют при поездке в Крым постоянно сообщать о своих передвижениях друзьям на материке. Учитывая, что на полуострове не работает украинская мобильная связь, необходимо как можно скорее сообщить своим знакомым российский мобильный номер.

Украинские туроператоры рекламируют Крым

Представители нынешней крымской власти в своих публичных заявления говорят, что будут рады видеть на полуострове жителей Украины, которые приезжают с туристическими целями.

«Мы ждем туристов из всех стран. Есть заявки из Финляндии, Германии и Израиля. Но основным туристом остается российский турист. Украинские туристы всегда были для нас родными, и мы их всегда ждем», — заявляла 25 марта министр курортов и туризма Крыма Елена Юрченко.

Даже несмотря на отмену пассажирского сообщения с полуостровом, на материке все равно находятся туристы, которые продолжают отдыхать в Крыму. Об этом в комментарии для Крым.Реалии сообщила глава Ассоциации развития туризма юга Украины Татьяна Волынец.
«Из числа жителей Херсонской области есть определенный поток. Он не очень большой и не очень массовый. В прошлом году их было меньше, чем в этом», — сказала она.
По словам Волынец, украинские туроператоры предлагают услуги крымских отелей и санаториев, причем существуют достаточно привлекательные скидочные программы.
«Все прекрасно знают и предупреждены о том, что туроператор не может брать на себя гарантии безопасности. Но небольшой процент туристов есть. Это люди, которые ностальгируют по Крыму, любят природу и не обращают внимания на политические моменты», — сообщила Волынец.

Эксперт фонда «Майдан иностранных дел» Андрей Клименко заявил, что все-таки подавляющее число украинцев, которые раньше предпочитали крымские курорты, теперь принципиально не желают посещать полуостров.
«Их количество насчитывало 4-5 миллионов человек. Я убежден в том, что украинцы, которые оскорблены аннексией Крыма Россией, наглой экспроприацией украинской собственности, не поедут. У Крыма сложилась репутация региона, в котором не действуют правовые нормы, и это правда. Где людей арестовывают за «связь с «Правым сектором» и участие в Майдане. Поэтому не будет украинского туристического потока в Крым», — сказал Клименко.
При этом он не исключил того, что на полуостров поедут люди, которые в прошлые годы купили там недвижимость. По словам Клименко, они отправятся в Крым, чтобы проверить, все ли нормально с их собственностью, но нынешние власти республики могут их записать в список туристов с целью повышения статистических показателей.

Александр Лиев: Информация о рисках преувеличена

А экс-министр курортов и туризма Александр Лиев советует всем жителям материковой Украины продолжать отдыхать в Крыму, хотя сам он и объявлен властями полуострова персоной нон грата. Лиев считает, что информация об угрозах безопасности во время отдыха на полуострове является преувеличенной.

«Если ходить по этой территории и провоцировать, то можно, конечно, накликать беду. В принципе, можно накликать себе беду и в Одессе, и в Харькове и, к сожалению, в других областях Украины. Но нужно учитывать, что в Крыму само население достаточно лояльное к украинцам», — сказал экс-министр.

Также он считает безосновательным утверждение, что украинцы, отдыхая в Крыму, оставляют деньги в бюджете страны-агрессора. По его словам, предыдущие годы говорят о том, что деньги отдыхающих попадают, в первую очередь, местному населению, а государству идет только несколько процентов.

«Сто тысяч семей крымчан, которые принимают туристов, — это люди, которые не ходили на «референдум» и являются надеждой Украины на возвращение Крым. Вот этим людям помогать надо: и гривной, и словом, и делом», — заявил Лиев.

По словам экс-главы Министерства курортов АРК, посещение украинскими туристами Крыма имеет очень важно политически. Лиев считает, что это «ниточка», которая дает возможность и надежду на реинтеграцию полуострова в Украину.

«Очень важно ездить туда, а сюда приглашать крымчан, разговаривать с ними. Необязательно быть нелояльными, спорить. Надо хотя бы послушать их, порассуждать. Буквально 2-3 несложных вопроса наводит самих же крымчан на мысль о том, что российская пропаганда перегибает», — заявил экс-министр.

Лиев убежден, что именно такой подход является правильным, гибким и европейским. А призывы отказываться от поездок в Крым, по его мнению, только усиливают разрыв между украинским и крымским обществом.

КАК ПРОЕХАТЬ В КРЫМ?
ВАЖНО!!! ДЛЯ ТЕХ, КТО ПЛАНИРУЕТ ПОЕЗДКУ В КРЫМ!


Для граждан Украины:
при прохождении пограничного контроля нужно предъявить любой документ: паспорт гражданина Украины, паспорт гражданина Украины для выезда за границу, временное удостоверение гражданина Украины, дипломатический паспорт, служебный паспорт, удостоверение личности моряка, удостоверение члена экипажа, удостоверение личности на возвращение в Украину, проездной документ ребенка.

Дети:
с начала июня действуют новые правила: детей пропускают только по паспорту гражданина Украины для выезда за границу или проездного документа ребенка. Свидетельство о рождении не дает права на пересечение границы. Хотя, въехать по одному свидетельству на материк с полуострова можно, но обратно... лучше заранее приготовить документы. Если ребенок едет только с одним из родителей, от второго требуется нотариально заверенное разрешение.

Иностранцы:
въезд и выезд иностранцев и лиц без гражданства в Крым осуществляется через контрольные пункты по паспортным документам и специальному разрешению, выданному территориальным органом Государственной миграционной службы.


Действующие пункты пропуска через госграницу и пункты контроля:
на автомобиле или пешком: "Каланчак", "Чаплина" и "Чонгар".
ж/д: "Херсон", "Мелитополь", "Вадим", "Новоалексеевка".

Телефон горячей линии по вопросам пересечения границы госслужбы помощи «Доверие»:
(044) 527-63-63, e-mail: dovira@pvu.gov.ua
Детальную информацию можно найти по ссылкам на сайте Госпогранслужбы: http://dpsu.gov.ua/ru/about/news/news_7551.htm;
 http://dpsu.gov.ua/ru/about/news/news_7410.htm